- завершення
- -я, с.Дія за знач. завершити.••
На заве́ршення — наприкінці.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
завершення
Смотреть что такое "завершення" в других словарях:
завершення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
зубці — Завершення стін стародавніх і середньовічних споруд вертикальними виступами з невеликими просвітами. Застосовувалися у якості бійниць верхнього бою у фортечних стінах і баштах переважно у стародавній і середньовічній архітектурі, а також як… … Архітектура і монументальне мистецтво
кунтаун — Завершення храмової будівлі у Бірмі, що походить від індійської шикхари, але відрізняється від неї розташуванням на східчастій основі і підтримкою стрункої та вишуканої за формою ступи. При цьому його кути мають тонкі горизонтальні членування, а… … Архітектура і монументальне мистецтво
напівзакомара — Завершення зовнішнього прясла стіни кутового приміщення, що перекрито половинкою склепіння … Архітектура і монументальне мистецтво
стіжок — Завершення дерев яних будівель … Архітектура і монументальне мистецтво
ципп — Завершення етруської гробниці у вигляді стовпа, невеликої кулі … Архітектура і монументальне мистецтво
кінець — I 1) (остання мить чогось, що відбувається в часі, а також час, пов язаний із цією миттю; завершення, закінчення чогось); розв язка, епілог (завершення чогось із певним вислідом); кода (заключна частина музичного твору / його частини); край… … Словник синонімів української мови
закриття — я/, с. Дія за знач. закрити. •• Закриття/ акредити/ва припинення видачі грошей за акредитивом. ** Закриття/ акредити/ва запис щодо припинення операцій видачі грошей за акредитивом. Закриття/ ка/сового че/ка (квита/нц … Український тлумачний словник
нуліфікація — ї, ж. 1) фін. Дія за знач. нуліфікувати. •• Нуліфіка/ція гро/шей метод стабілізації валюти, за якого держава скасовує знецінені грошові знаки й замінює їх новими. 2) В обчислювальній техніці – один із засобів примусового завершення операції, за… … Український тлумачний словник
стапель — я, ч. 1) мор. Нахилений до води й відповідно обладнаний майданчик, що являє собою залізобетонний, кам яний або дерев яний фундамент, на якому будують, ремонтують і з якого спускають на воду судна. •• Спуска/ти зі ста/пеля (зі ста/пелів) спускати… … Український тлумачний словник
